-
1 зло
блага; зло; ліха* * *I ср.умышлять зло уст.
— задумваць зло— як на злосць, як на ліхаII нареч. злоснасм. злой -
2 зло
-
3 зло
зло Iс τό κακό:причинять \зло кому-л. κάνω κακό σέ κάποιον употреблять что-либо во \зло καταχρώμαι, χρησιμοποιώ για τό κακό· ◊ корень зла ἡ ρίζα τοῦ κακοῦ· из двух зол выбирают меньшее δύο κακών προκειμένων τό μή χείρον βέλτισ-τον.зло IIнареч κακόβουλα, κακοβούλως, μοχθηρά, μέ κακία[ν]:\зло отвечать кому́-либо ἀπαντῶ σέ κάποιον μέ κακία. -
4 употреблять
выкарыстоўваць; скарыстоўвацца; скарыстоўваць; спажываць; ужываць* * *несовер.1) (использовать) скарыстоўваць, выкарыстоўваць, спатрабляць— выкарыстоўваць, спатрабляць -
5 зло
I. сущ.1) зло (р. зла), лихо (-ха), лихе (р. лихого), (редко) худо (-да). [Ну, брате, - кажуть: як ти жив? добро чи зло робив? (Гліб.). Люди не однаково розуміють добро і зло, правду і неправду (Наш). Хто сіяв зло, той пожинав скорботу (Куліш). Піп людей карає, а сам лихо робить (Номис). Романе! лихим живеш, литвином ореш (Номис). Я їм добра не зичу, худа не мислю (Чуб. V)]. Делать зло - лихо коїти, чинити, учинити (сделать) кому, (образно) лихо кувати кому. Ом сделал страшное зло - він вчинив (зробив, скоїв) страшне лихо. Желать зла кому - мислити зло кому, бажати (зичити) лиха кому. На зло научать кого - на лихо вчити кого. Употреблять во зло - вживати на зле що, зловживати що; см. Злоупотреблять. Считаться за зло - йти (вважатися) за зле;2) (беда) лихо, біда, (неожид.) лиха година; см. Беда. Общественное зло - громадське лихо. Рабство есть величайшее из зол - рабство - це найгірше лихо (зло). Из двух зол выбирай меньшее - котре лихо меншеє те й вибирай. Постигло зло кого - спіткало лихо кого, побила кого лиха година. Как на зло (на беду) - як на зло, як на ту пеню, як на те. [Як на ту пеню й мати приходять (Сл. Гр.)]. Избежать зла - уникнути, втекти лиха (біди). Уйти от зла - втекти від лиха (біди). Вещать зло - лихо (біду) віщувати кому;3) (злость) злість (-ости). На зло (делать) - на збитки, на злість, на прикрість, на пеню, на капі[о]сть, (на перекор) навкір, навкірки, наперекір, насукір кому (чинити). [Це він на збитки отак робить (Кам. п.). На злість моїй жінці нехай мене б'ють (Приказка). Усе на капость робить (Сл. Гр.)]. Зло взяло меня - зазлісно мені стало, люто зробилося мені. Сорвать зло на ком - зігнати сердце (оскому) над ким на кому. [Щоб над ким-небудь серце своє зігнати (Квітка)]. Со зла - зо-зла, зі-зла, з серця, з пересердя. [Трохи з серця не сказивсь (Стор.)].II. нрч.1) (злостно) люто, злісно, зло[і]сливо, зо-зла; (плохо) зле; срвн. Злобно, Жестоко. Зло раскритиковали его книгу - злісно розкритикували його книгу. Он зло (плохо) обращается с людьми - він зле поводиться з людьми;2) (ретиво) завзято. Зло браться за что - завзято братися до чого.* * *I сущ.1) зло; ( беда) ли́хо, біда́2) (досада, злость) злість, род. п. зло́сті, злоII нареч.со зла — спересе́рдя, із (зі, зо, від) зло́сті, зі зла
зло; зо́зла; ли́хо; злі́сно, злости́во; серди́то; лю́тозло пошути́ть над кем — зло (зле, недо́бре) пожартува́ти над ким
-
6 употреблять
[upotreblját'] v.t. impf. (pf. употребить - употреблю, употребишь)1.usare, impiegare, adoperare; servirsi di (v.i.)2.◆ -
7 употреблять
255 Г несов.сов.употребить что, для чего, на что tarvitama, kasutama, pruukima, tarvitusele v kasutusele v appi võtma; \употреблять деньги на покупку книг raha raamatute ostuks kasutama, \употреблять непонятное слово tundmatut sõna kasutama, \употреблять что в пищу mida toiduks tarvitama v kasutama, \употреблять чьё доверие во зло kelle usaldust kurjasti kasutama, \употреблять алкогольные напитки vägijooke v alkoholi pruukima, \употреблять хитрость kavalust kasutama v appi võtma -
8 зло
-а, πλθ. μόνο γεν. зол ουδ.1. κακό•причинить зло кому-н. προξενώ (κάνω) κακό σε κάποιον•
желать зла кому θέλω το κακό κάποιου•
употреблять что-л. во зло κάνω κατάχρηση ενός πράγματος•
пресечь зло в корне ξεριζώνω το κακό.
2. δυστυχία, ατυχία•корень зла η ρίζα του κακού•
из двух зол выбирать меньшее εκ δύο κακών το μη χείρον βέλτιστον•
платить злом за добро από το καλό σου να βρεις το διάβολο σου• αντί του μάνα χολή.
3. κακία, θυμός φούρκα•со зла από το κακό (μου, του κ.τ.τ.)• зло обращаться с кем-л. κακομεταχειρίζομαι κάποιον•
зло подшутить над кем χλευάζω κάποιον•
зло улыбнуться χαμογελώ με κακία•
зло кусаться τρώγω τα νύχια από το κακό μου.
-
9 зло
97 С с. неод.1. (без мн. ч.) kurjus, pahe, halbus; kõnek. viha; бороться со \злом kurja v pahe vastu võitlema, желать зла кому kellele halba soovima, причинить \зло кому kellele paha v kurja tegema;2. (во мн. ч. только род. п. зол) häda; ‚срывать vупотребить во \зло kurjasti kasutama mida;корень зла kurja juur;со зла südametäiega, vihast;держать \зло на кого kelle peale viha kandma -
10 употреблять
употребить (вн.)use (d.), make* use (of); (о лекарствах и т. п.) take* (d.), apply (d.)употреблять спиртные напитки — take* alcoholic / strong drinks
он не употребляет спиртных напитков — he doesn't drink; he is a teetotaller
употребить два, три часа на что-л. — spend* two, three hours on smth.
употребить во зло — abuse (d.)
употребить все усилия — exert / make* every effort; do one's utmost разг.; leave* no stone unturned идиом.
употребить в дело — make* use (of)
употребить власть — exercise / employ one's authority
употреблять с пользой — benefit (from, by), profit (from, by)
-
11 употреблять
, < употребить> (14 e.) gebrauchen, (a. употребить в дело) verwenden, anwenden; benutzen; Zeit brauchen; Kräfte aufbieten; употреблять во зло mißbrauchen; impf. Medizin einnehmen; P trinken; verspeisen -
12 употреблять
, < употребить> (14 e.) gebrauchen, (a. употребить в дело) verwenden, anwenden; benutzen; Zeit brauchen; Kräfte aufbieten; употреблять во зло mißbrauchen; impf. Medizin einnehmen; P trinken; verspeisen -
13 употреблять
употреб||лятьнесов в разн. знач. μεταχειρίζομαι, χρησιμοποιώ:\употреблятьл ять деньги на что́-л. χρησιμοποιώ τά χρήματα γιά κάτι· \употреблятьлять непонятное слою μεταχειρίζομαι ἀκατάληπτη λεξη· \употреблятьля́ть что́-л. в пи́щу μεταχειρίζομαι κάτι στό φαγητό· \употреблятьлять (доверие) во зло́ ἐκμεταλλεύομαι τήν ἐμπιστοσύνη γιά κακούς σκοπούς· \употреблятьлять все средства μεταχειρίζομαι (или χρησιμοποιώ) ὅλα τά μέσα \употреблятьлиться χρη-σηιοποιούμαι:это слово теперь не \употреблятьля-ется αὐτή ἡ λέξη δέν χρησιμοποιείται πλέον. -
14 употреблять
несов. - употребля́ть, сов. - употреби́ть; (вн.)1) ( извлекать пользу) use (d), make use (of)употреби́ть в де́ло — make use (of)
употребля́ть с по́льзой — benefit (from, by), profit (from, by)
2) ( пускать в ход в каких-л целях) employ (d), use (d)употреби́ть все уси́лия — exert / make every effort; do one's utmost разг.; leave no stone unturned идиом.
употреби́ть наси́лие — use violence
употреби́ть власть — exercise / employ one's authority
3) (принимать - пищу, напитки, лекарства) take (d), consume (d)употреби́ть до... (надпись на упаковке продукта) — use before..., best before...
употребля́ть спиртны́е напи́тки — take alcoholic / strong drinks
он не употребля́ет спиртны́х напи́тков — he doesn't drink; he is a teetotaller [-'təʊ-]
4) разг. ( тратить на что-л)употреби́ть два часа́ на что-л — spend two hours on smth
••употреби́ть во зло — abuse (d)
-
15 употреблять употреб·лять
to use; (применять тж.) to applyупотребить во зло доверие — to abuse (smb.'s) confidence
Russian-english dctionary of diplomacy > употреблять употреб·лять
-
16 употреблять во зло
vgener. abusar (de; ÷áî-ë.) -
17 употреблять во зло
vgener. mésuser -
18 употреблять во зло
-
19 употребить
vt pf ipfупотреблять nvende, bruge; benytte\употребитьвсе усилия gøre sig de ihærdigste anstrengelser, opbyde alle kræfter; употребитьчьё-н. доверие во зло misbruge ngns tillid. -
20 доверие
-я ουδ.εμπιστοσύνη, πίστη, αξιοπιστία•войти в доверие αποκτώ τήν εμπιστοσύνη•
облечь -ем περιβάλλω με εμπιστοσύνη•
оказать доверие кому-н. δίνω εμπιστοσύνη σε κάποιον, εμπιστεύομαι•
питать кому-н. доверие τρέφω εμπιστοσύνη σε κάποιον•
лишиться -я στερούμαι της εμπιστοσύνης•
терять доверие χάνω την εμπιστοσύνη•
нарушить чь-н. доверие απιστώ, κάνω απιστία•
слепое доверие τυφλή εμπιστοσύνη•
употреблять во зло чью-либо доверие καταχρώμαι της εμπιστοσύνης κάποιου•
я имею от него доверие είμαι εξουσιοδοτημένος απ' αυτόν•
полное доверие πλήρης, εμπιστοσύνη•
человек достойный -я αξιόπιστος άνθρωπος•
не внушать доверие δεν.εμπνέω εμπιστοσύνη•
пользоваться полным -ем είμαι αξιόπιστος•
завоевать доверие αποκτώ την εμπιστοσύνη.
См. также в других словарях:
Нам все употреблять для счастия возможно: Во зло употреблять не должно ничего — Намъ все употреблять для счастія возможно: Во зло употреблять не должно ничего. Карамзинъ. Ср. Vom Uebermass der Lust wird Leid herworgebracht; Das Auge selber weint, sobald man heftig lacht. Rückert. Weisheit des Brahmanen. 16. Buch 1, 22. Ср.… … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
УПОТРЕБЛЯТЬ — УПОТРЕБЛЯТЬ, употребить что, потребить, обращать в дело, извести на что, издержать на потребу. Лыко употребляют на лапти, оно идет на это. Он каникулы дельно употребил, занимался. Употреблять что во зло, вредить другим данными средствами,… … Толковый словарь Даля
употреблять — глаг., нсв., употр. сравн. часто Морфология: я употребляю, ты употребляешь, он/она/оно употребляет, мы употребляем, вы употребляете, они употребляют, употребляй, употребляйте, употреблял, употребляла, употребляло, употребляли, употребляющий,… … Толковый словарь Дмитриева
зло — а; мн. только род. см. тж. злой : зол, ср. 1) только ед. Всё дурное, плохое, вредное (противоп.: добро/) Причинить зло кому л. Отплатить злом за добро. Бороться со злом … Словарь многих выражений
зло — I. ЗЛО а; мн. только род.: зол; ср. 1. только ед. Всё дурное, плохое, вредное (противоп.: добро). Причинить з. кому л. Отплатить злом за добро. Бороться со злом. Добро торжествует над злом. Не желать, не хотеть, не делать зла кому л. Употреблять… … Энциклопедический словарь
нам все употреблять для счастия возможно{:} — Во зло употреблять не должно ничего. Карамзин. Ср. Vom Uebermass der Lust wird Leid herworgebracht; Das Auge selber weint, sobald man heftig lacht. Rückert. Weisheit des Brahmanen. 16, Buch 1, 22. Ср. Usez, n abusez pas, le sage ainsi l ordonne.… … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона
Антон-Ульрих — принц брауншвейг беверн люнебургский, второй сын герцога Фердинанда Альбрехта и герцогини Амалии Антуанетты брауншвейг вольфенбюттельских, с 11 го ноября 1740 по 25 е ноября 1741 г. генералиссимус русских войск, род. 28 го августа 1714 г., в… … Большая биографическая энциклопедия
Vom Uebermass der Lust wird Leid herworgebracht;… — См. Нам все употреблять для счастия возможно: Во зло употреблять не должно ничего … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
Usez, n’abusez pas, le sage ainsi l’ordonne. — См. Нам все употреблять для счастия возможно: Во зло употреблять не должно ничего … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
Abusus non tollit usum. — См. Нам все употреблять для счастия возможно: Во зло употреблять не должно ничего … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
Ab abusu ad usum non valet consequentia. — (jur.). См. Нам все употреблять для счастия возможно: Во зло употреблять не должно ничего … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)